НЕОСЯ́ЖНИЙ, а, е. Який не має видимих меж, дуже великий щодо розміру; неоглядний, неозорий. Їде неосяжним степом селянська підвода (Юрій Яновський, IV, 1959, 239); Всі народи нашої неосяжної Батьківщини безмежно люблять свою прекрасну столицю (Микола Бажан, Наша.. Москва, 1951, 3); Синіло неосяжне море (Микола Трублаїні, Мандр., 1938, 116).
НЕОСЯЖНИЙ
Тлумачення слова