НЕОПИ́САНИЙ, а, е.
1. Який не підлягав описові, якого не описали. Неописане майно.
2. Якого важко виразити, описати словами. — Я з неописаною тривогою поклонився і став, неначе вкопаний (Іван Франко, IV, 1950, 293); — Дівчата, красуні ви наші неописані, чи не вирішили ви гуртом вийти за наших хлопців заміж? (Юрій Збанацький, Переджнивні, 1955, 275).