НЕОКЛА́СИК, а, чол. Прихильник, послідовник неокласицизму. До створення в 1925 р. буржуазно-націоналістичної організації «Вапліте» неокласики були найправішою групою літераторів, які виражали ідейно-класові і літературно-естетичні позиції української буржуазної, переважно націоналістичної, інтелігенції (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 25).
НЕОКЛАСИК
Тлумачення слова