НЕОХОЛО́ЛИЙ, а, е. Який не охолов. Небо миготіло ясними зірками, неохолола за ніч земля дихала парою — легкий туманець виповнював луки (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 144); * Образно. Своє чуття неохололе Несла захованим, святим, Гарячим серцем (Андрій Малишко, Любов, 1946, 45).
НЕОХОЛОЛИЙ
Тлумачення слова