НЕОХО́ЧИЙ, а, е, до чого. Який не має бажання робити що-небудь або не має охоти до чогось. То був звичайний офіцер-стройовик, незвичний і неохочий до поліцейської служби (Юрій Смолич, V, 1959, 612); Лише коли-не-коли виходив [Дмитро] на гулянки, був невеселий, неохочий до розмов (Михайло Стельмах, II, 1962, 403).
НЕОХОЧИЙ
Тлумачення слова