НЕОІМПРЕСІОНІ́ЗМ, у, чол. Течія в живописі кінця XIX — початку XX ст., представники якої, розвиваючи суб’єктивістські тенденції імпресіонізму, намагалися науково обґрунтувати, надати системного характеру імпресіоністичним прийомам розкладання складних тонів на чисті кольори.
НЕОІМПРЕСІОНІЗМ
Тлумачення слова