НЕОДНАКОВИЙ

НЕОДНА́КОВИЙ, а, е. Відмінний від іншого (інших), який не збігається з іншим (іншими); різний. Неоднакову вдачу мали [брати]. Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 103); Через неоднаковий вміст поживних речовин у ґрунті встановлено різні оптимальні дози добрив (Хлібороб України, 11, 1967, 14).