НЕОДМІННО

НЕОДМІННО. Присл. до неодмінний. Бачура грає очима, бо не може людина приховати своєї радості навіть тоді, коли треба це зробити неодмінно (Михайло Чабанівський, Тече по да.., 1961, 60); — Неодмінно буде гроза! — з жахом думала вона (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 314); Визначні події в житті народу.. неодмінно відбиваються в народній творчості (Максим Рильський, III, 1956, 157); Василь Йосипович неодмінно носив шинель, піхотинський кашкет, офіцерський кітель і офіцерські штани (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 10).