НЕОЦІ́ННИЙ, а, е, рідко. Те саме, що неоціненний. Той дарунок неоцінний В білий аркуш він вложив І від втрати довгі рока І стеріг, і боронив (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 327); [Меланка:] Ти ж бачиш, він горить. Не згаснув він, мій огник неоцінний (Іван Кочерга, I, 1956, 562).
НЕОЦІННИЙ
Тлумачення слова