НЕОБРО́БЛЕНИЙ, а, е.
1. Не підготовлений для вирощування рослин (про землю, ґрунт і т. ін.). Необроблена земля їжилась торішнім бадиллям, і на чорних руїнах завжди сиділо вороння (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 10); За необробленим, забур’янілим городом ховався берег невеличкої річки (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 22);
// Якого ніхто не обробляв. Необроблена. деревина.
2. Який не має викінченої форми. Бажаючи побачити п’єсу на сцені та вважаючи надрукований варіант лише чорновим, необробленим, Квітка доробляє комедію [«Дворянские выборы»] (Вітчизна, 4, 1964, 174).