НЕНАЖЕ́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ненажерливий. Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 14); Біда простим родинам: на землі чудовій тій був господарем єдиним ненажерний багатій (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 173); Заходьте в світ, відстояний людьми Від ненажерних зграй, від замахів лукавих! (Максим Рильський, III, 1961, 152).
НЕНАЖЕРНИЙ
Тлумачення слова