НЕНАВИСНО. Присл. до ненависний 2. З огидою і майже ненависно поглянула [дівчина] на безтурботного Тихона (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 211); Лому захотілося крикнути по-звірячому, ненависно. Та звуку не вийшло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 459).
НЕНАВИСНО
Тлумачення слова