НЕНА́СИ́ТЬ, і, жін., рідко. Велика жадоба, потяг, прагнення до чого-небудь. Допалася вона [француженка] до мови, як ужака до молока… Світе мій, яка ненасить! (Марко Вовчок, I, 1955, 374); У вас до праці ненасить, — І праця кличе вас, як мати, Орати, сіяти, косить, Тесать, копати, будувати!.. (Максим Рильський, I, 1956, 305).
НЕНАСИТЬ
Тлумачення слова