НЕНАГОДО́ВАНИЙ, а, е. Якого ніхто не нагодував; голодний. Її єдиная дитина! Мов одірвалось од гіллі, Ненагодоване і босе, Сорочечку до зносу носить (Тарас Шевченко, II, 1963, 29); Ненагодовані лягли На голу землю ми з тобою… (Павло Грабовський, I, 1959, 194).
НЕНАГОДОВАНИЙ
Тлумачення слова