НЕМОВЛЯ́ТКО, а, сер. Зменш.-пестл. до немовля. Немовлятко кавчало од нестямної болі (Панас Мирний, I, 1954, 53); — Даниле! Чуєш, Даниле, їдьмо додому! — смикала Горпина Коржа, пригортаючи до себе немовлятко (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 17); * У порівняннях. Стає [Маланка] на коліна, розгортає стебло і збирає червоні зерна так обережно, ніжно, любовно, наче немовлятко виймає з купелі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 62).
НЕМОВЛЯТКО
Тлумачення слова