НЕМІРЯНИЙ

НЕМІ́РЯНИЙ, а, е. Який не піддається вимірюванню; дуже великий; неосяжний, безмежний. Небо неміряне, зорями сіяне, Всюди безмежна краса… (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 174); Синьо-рожева хмарка вгорі пливла самотньо над неміряним степом (Юрій Яновський, I, 1958, 145); А бажалося неміряного щастя, того, про яке мріяли вечорами довірливо розквітлі очі дівчат (Михайло Стельмах, I, 1962, 400).