НЕМА́ЗАНИЙ, а, е.
1. Не побілений, не покритий шаром глини, крейди і т. ін. (про стіни, хату і т. ін.). У великій, непривітній кухні, освіченій жовтим сонячним заходом, неметеній і немазаній, застала вона Марину одним одну (Панас Мирний, III, 1954, 225); Мазанка світила своїми рудими, немазаними стінами (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 13).
2. Не змазаний чим-небудь рідким або жирним (про віз, колесо і т. ін.). Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 106); Потяг смикнувся і рушив, заскигливши знову своїми немазаними колесами (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 36); Немазані чоботи порепались (Олесь Гончар, III, 1959, 107).