НЕМА́РНО. Присл. до немарний. Щоб недаром жити, немарно тратити час, вона взялась то сим, то тим перепродувати (Панас Мирний, II, 1954, 135); На душі у мене тепло й гарно, Що недарма я по землі ходив, Що народився я на світ немарно! (Любомир Дмитерко, Київські кручі, 1962, 38); А квіти, квіти! .. Солов’я немарно вабить пишна рожа (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 150).
НЕМАРНО
Тлумачення слова