НЕКУРЕ́ЦЬ, рця, чол. Людина, яка не має звички палити. Курці зразу ж повалили на площадку сходів. У кімнаті лишилися некурці, обступили Федора Івановича (Андрій Головко, А. Гармаш, 1954, 62); Смертність від рака легенів у курців вдесятеро більша, ніж у некурців (Наука і життя, 1, 1960, 35).
НЕКУРЕЦЬ
Тлумачення слова