НЕКО́ШЕНИЙ, а, е. Якого не косили, який стоїть на пні. Сахно втратила притомність. На щастя, тіло падало.. на м’який ґрунт у високу некошену траву (Юрій Смолич, I, 1958, 92); Дощі… Хліб у полі некошений мок… (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 51);
// На якому ніхто не косив (про луг, поло і т. ін.). Легко так іти некошеним лужком (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 198).
НЕКОШЕНИЙ
Тлумачення слова