НЕКОРОНОВАНИЙ

НЕКОРОНО́ВАНИЙ, а, е. Який офіційно не наділений владою, але фактично має її. Короновані і некороновані особи ладні були піти на.. приниження й підлість, аби тільки догодити Бонапартові (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 367).
 Некоронований король (монарх і т. ін.) — особа, що офіційно не наділена владою, але фактично має її. Фітельберг не знав, як закінчувалися аудієнції у некоронованих королів (Натан Рибак, Час, 1960, 264);  * У порівняннях. Лілі командувала усім господарством Шартена, як некоронований монарх (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 163).