НЕКОМПЛЕ́КТНИЙ, а, е. Який не створкк; повного комплекту чого-небудь, який робиться, створюється і т. ін. у неповному комплекті. Багато машин у хапанині зняли з конвейєра некомплектними, із значними дефектами (Радянська Україна, 11.IX 1962, 2);
// Який відбувається, здійснюється і т. ін. без добору повного комплекту чого-небудь. На деяких об’єктах монтаж збірного залізобетону затримується через некомплектну поставку генеральним підрядчиком стінових панелей і відсутність фундаментів (Робітнича газета, 3.II 1965, 1).
НЕКОМПЛЕКТНИЙ
Тлумачення слова