НЕХАПЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Якому не властива квапливість, поспішність; повільний;
// Спокійний, розмірений, позбавлений квапливості. Починається балачка з приводу прочитаного, балачка нехаплива, спокійна, що ведеться тоді, коли, кажуть, за шию не ллє (Степан Васильченко, I, 1959, 361); Робить [брат] два нехапливі широкі кроки й спиняється біля ліжка (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 9).
НЕХАПЛИВИЙ
Тлумачення слова