НЕЙМОВІРНО.
1. Присл. до неймовірний. Між галузок ховалось таке неймовірно блакитне небо, що ми переводили очі на чисті простори й рівняли [простір з небом] (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248); Стомилась Галя неймовірно, а пройшла дуже мало (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 57); — Ти говорив промову? — неймовірно й іронічно перепитала Лія (Степан Васильченко, II, 1959, 11).
2. у знач. просудк. сл. Не віриться. Неймовірно, але саме так було. Сидів він на явочній квартирі в Києві, ..глянув з балкона — аж у під’їзд входить Гаша Макарова з гестапівцями (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 129).