НЕЇ́ЖДЖЕНИЙ, а, е.
1. Якого не привчили до їзди, на якому ще не їздили (про коня). На конях цілий день ганяє [Василь]. Вивчився так на їх їздити, що на неїждженому поїде (Панас Мирний, IV, 1955, 169).
2. По якому ще не їздили або мало їздили (про дорогу, шлях і т. ін.); ненаїжджений, невторований. Темними ночами, неїждженими дорогами просувались грізні народні месники … (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 114); Лежать по всьому світі вздовж і вшир дороги биті і неїжджені шляхи (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 133).