НЕІСНУ́ЮЧИЙ, а, е. Який не існує.. якого немає. Старий [хірург] .. механічним рухом шукав на рукаві хатнього халата неіснуючі зав’язки (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 62); Підробивши документи, Геннадій Курай помандрував по світу, виступаючи то в ролі адміністратора неіснуючого гастрольбюро, то видавав себе за фінагента (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 141).
НЕІСНУЮЧИЙ
Тлумачення слова