НЕГУСТИ́Й, а, е.
1. Розміщений на більшій від звичайної відстані один біля одного; рідкий. Негусте волосся; Негустий ліс;
// Нечастий (перев. про постріли).
2. З невеликою концентрацією чого-небудь, ненасичений, розріджений (про газ, туман і т. ін.). Туман уже вкрив морську далечінь, але тут, в бухті, він був негустий (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 599);
// Позбавлений яскравості (перев. про колір). Уже при землі негуста рожевість проміння спліталася з голубим розмивчастим одсвітом надвечірнього снігу.., коли Марія підходила до комірчини (Михайло Стельмах, I, 1962, 227).
3. Невеликий, незначний щодо кількості. — 3 чим ще можна зрівняти таку дурість: поїхати на свої негусті гроші на Камчатку (Михайло Стельмах, I, 1962, 42).