НЕГАТИВІ́ЗМ, у, чол.
1. мед. Один із симптомів розладу вищої нервової діяльності людини, що виражається в безглуздому опорі різним впливам. Ми маємо вже і навіть виробляємо окремі симптоми і психотиків: стереотипію, негативізм та циркулярність (Павлов, Фізіологія вищої нервової діяльності, 1951, 171).
2. психол. Невмотивоване бажання діяти наперекір кому-небудь. Негативізм, так само як і навіюваність, — ознака слабкості, а не сили волі (Борис Теплов, Психологія. Підручник для середньої школи, 1956, 174).
3. книжн. Необґрунтоване заперечення чого-небудь.