НЕФ, а, чол., архт. Витягнуте у довжину приміщення (або частина приміщення), відокремлене рядом колон чи стовпів. Храм був, видимо, п’ятинефною спорудою, крайні нефи якої з східного боку закінчувалися не апсидами, а прямими стінками (Археологія, IX, 1954, 9).
НЕФ
Тлумачення слова