НЕДИТЯ́ЧИЙ, а, е. Не властивий дитині. Хлопчик з недитячою силою вчепився за матір (Олесь Донченко, VI, 1957, 324); Я побачив, як його обличчя скривилося, наче від гострого болю, і в очах засвітилось глибоке, недитяче страждання (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 373).
НЕДИТЯЧИЙ
Тлумачення слова