НЕДВИЖИ́МИЙ, а, е, поет. Те саме, що нерухомий. Мати, бліда й недвижима, Впившись темними очима В його очі, вся німа, Ручки й ніжки обійма (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 192); Зціплий, недвижимий, Посинілий, страшенний, він лежав, Мов труп (Іван Франко, XIII, 1954, 225).
НЕДВИЖИМИЙ
Тлумачення слова