НЕДВИ́ЖНИЙ, а, е, діал. Нерухомий. Адась подав руку о. Нестерові, що, недвижний, блідий і немов остовпілий, сидів на кріслі (Іван Франко, VII, 1951, 68); Павло не пам’ятав, скільки часу він так лежав, недвижний, німий, наче мертвий (Василь Кучер, Голод, 1961, 337).
НЕДВИЖНИЙ
Тлумачення слова