НЕДУРНО, присл. Те саме, що недарма. Недурно сказано: ледача та дитина, котрої батько не вчив! (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 24); [Василь:] Одначе ви, добродію, недурно пожили на світі, ви всі тайни сценічності і драматичності знаєте (Володимир Самійленко, II, 1958, 107); Ганнуся знала, що недурно до них їздить цей статечний поміщик (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 233).
НЕДУРНО
Тлумачення слова