НЕДУ́Г, у, чол., рідко. Те саме, що недуга. Якби влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала (Номис, 1864, № 13476); Люди [звільненого села] були обідрані, посірілі, із змученими, сумними поглядами глибоко запалих очей. Немов прокинулись після страшного недугу (Ю. Недзик, Полки.., 1959, 137).
НЕДУГ
Тлумачення слова