НЕДРУ́ЖНИЙ, а, е.
1. Не зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, довір’ям і т. ін. — Арапником треба з нас вибивати оцю простоту! Вайлуваті, темні, недружні ми… (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 50).
2. Який проходить не одночасно, не погоджено, не злагоджено. Недружна робота;
// Який виникає, з’являться, росте і т. ін. не одночасно, не швидко, не бурхливо, не буйно і т. ін. В посушливі роки сходи озимої пшениці бувають недружні і гинуть через несприятливі умови зимівлі (Хлібороб України, 8, 1964, 10).