НЕДРЕ́МНИЙ, а, е, поет.
1. Те саме, що невсипущий. Та завжди недремними будемо ми — Солдатами будемо Армії Миру! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 195); Під оком Партії недремним Щаслива, земле, ти єси! (Максим Рильський, III, 1961, 103).
2. Те саме, що невтомний 1. Ще пісню складатимуть Вдячні онуки.. Про наші недремні, Натруджені руки (Микола Нагнибіда, Степ.., 1958, 5).