НЕДОЗВОЛЕ́ННИЙ, а, е. Якого не можна дозволити, схвалити, який заслуговує на осуд; недопустимий. Треба, щоб це було недозволенною річчю — хитати репутації тих, чиєю творчістю ми хочемо збагатити нашу духовну скарбницю (Олексій Кундзіч, Діези.., 1956, 46); Розуміла [Вутанька], що відбувається щось недозволенне, і все ж не поспішала покласти цьому край (Олесь Гончар, II, 1959, 172);
// Якого не можна допустити; неможливий.
НЕДОЗВОЛЕННИЙ
Тлумачення слова