НЕДОЗРІ́ЛИЙ, а, е.
1. Який не дозрів, не досяг повної стиглості (про насіння та плоди); неспілий. Хоробро відкусила [дівчина] майже половину недозрілого лісового яблучка (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 473); Тепер, крім вареної риби, вони вже мали ожину, дику вишню і навіть недозрілі горіхи (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 161);
// перен. Який не досяг свого повного розвитку, розквіту. Михайло задивився на Гаврилову наречену.. Таких дівчат забирають з батьківської хати ще недозрілими, як кажуть, сімнадцятками, бо їх легко, дуже легко проморгати (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 403).
2. перен. Не остаточно сформований, недосконалий, невикінчений і т. ін. Ми повинні не забувати, що ворожа агітація завжди розраховує на найбільш нестійких з-поміж нашого середовища, на найбільш хистких і недозрілих у своїм світогляді (Вітчизна, 5, 1956, 20).