НЕДОВИ́КОНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до недовиконати;
// недовиконано, безос. присудк. сл. — По заготовках їздив.. З яйцями біда. Зривають план. У тебе теж, здається, недовиконано (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 33).
НЕДОВИКОНАНИЙ
Тлумачення слова