НЕДОВІДО́МИЙ, а, е, розм. Який важко пояснити, зрозуміти; незрозумілий, підсвідомий. [Маруся:] А все ж якийсь невідомий смуток На серці ще зістався (Володимир Самійленко, II, 1958, 21); Дрімав Донець в легкім тумані, А я блукав над ним вночі В недовідомому жаданні, Немов чудес яких ждучи (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 201);
// рідко. Невідомий. Може, недовідомий ворог, упереджений його [жандарма] криком, чатує вже на нього (Іван Франко, II, 1950, 29).
НЕДОВІДОМИЙ
Тлумачення слова