НЕДО́ВГИЙ, а, е.
1. Який має невелику довжину, короткий, недалекий. Недовгий шлях.
2. Який триває невеликий відрізок часу; нетривалий. Отак вона меж чужими в світі Вік недовгий доживала (Тарас Шевченко, I, 1951, 538); — Обставини життя й смерті велять мені оголосити й вас неіснуючим, — тихо прогримів останні слова Опанас, слідом за чим, після недовгої тиші, жалісно рипнули двері (Олександр Довженко, I, 1958, 92).
3. Лаконічний у викладі; небагатослівний. Любі мої дядино і Рад очко! Простіть, що пишу обом разом і що лист буде недовгий (Леся Українка, V, 1956, 187).