НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ, а, е. Нездатний існувати, жити протягом тривалого часу. Стан мого здоров’я такий, що я уважаю себе недовговічним (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 261); Цю, так звану, добровольчу армію [білих] вважали неспроможною і недовговічною (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 70);
// Який не може служити для чого-небудь протягом тривалого часу. Каркасні стіни недовговічні, бо деревина в них швидко гниє (Колгоспник України, 4, 1958, 14);
// Який діє протягом короткого часу. З-за хмар визирнуло недовговічне осіннє сонце (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 119).
НЕДОВГОВІЧНИЙ
Тлумачення слова