НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Не остаточно закінчений; незавершений. Одкрита полонина, де будується нове місто, подібне до руїни своїми недокінченими безверхими хатами, недовершеними храмами (Леся Українка, I, 1951, 445); Андрій притримав коней, і віз зупинився біля недовершеної скирти (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 562);
// перен. Недосконалий, невикінчений. Хай ті переклади, на наш сьогоднішній погляд, недовершені, але велике їх культурно-громадське значення безперечне (Максим Рильський, III, 1956, 86).
НЕДОВЕРШЕНИЙ
Тлумачення слова