НЕДОТИ́КА, и, чол. і жін., розм., рідко. Те саме, що недоторка. — Старша [сестра], тепер пані графиня, та була вроджена пані, горда, недотика (Іван Франко, VIII, 1952, 57); Ото, яка недотика! Не та рано встала, Що до світа упилася.. А та, що й проспалась! (Тарас Шевченко, I, 1963, 298).
НЕДОТИКА
Тлумачення слова