НЕДО́СВІТ, у, чол. Ранковий мороз, що буває весною і восени перед сходом сонця; приморозок. Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався. Потоптав веселі квіти. Побив… Поморозив… (Тарас Шевченко, II, 1963, 399); Знаю я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б’ють тебе недосвіти, зоряниці в’ялять зимною росою (Степан Васильченко, I, 1959, 184).
НЕДОСВІТ
Тлумачення слова