НЕДОСВІДЧЕНИЙ

НЕДОСВІ́ДЧЕНИЙ, а, е, у чому і без додатка. Який не має достатнього досвіду, знань, потрібних в якій-небудь справі, професії і т. ін. Тася всі ці дні почувала себе, як недосвідчений канатоходець над прірвою (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 65); Здригнув Київський полк. Не витримали молоді, недосвідчені в боях юнаки, .. почали відступати (Олександр Довженко, I, 1958, 181);
//  Непризвичаєний, ненатренований (про зір, слух і т. ін.). Недосвідчене око й не помітить, що поміж товстими ялинами і гіллястими дубами, під глибокими сніговими заметами живе добра тисяча людей (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 92).