НЕДОСТА́ТНІСТЬ, ності, жін.
1. Абстр. ім. до недостатній. Особливо неприємно вражає недостатність архітектурно-декоративного оформлення парку (Парк Олександрія.., 1949, 14).
2. мед. Порушена функція якого-небудь органу, що не відповідає фізіологічним потребам. — У нього [хворого] гостра судинна недостатність (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 169); Новонародженим тваринам властиві явища вікової функціональної недостатності травного апарату (Соціалістичне тваринництво, 1, 1956, 52);
// Відсутність належної кількості чого-небудь, необхідної для нормальної діяльності організму. Різка білкова недостатність спричинюються до специфічних хвороб (Наука і життя, 11, 1965, 27); Киснева недостатність.