НЕДОСТА́ТКИ, ів, мн. (одн. недостаток, тку, чол.). Матеріальна незабезпеченість; бідність; убогість. Сушать мене, в’ялять мене Мої недостатки (Народна лірика, 1956, 294); Ціле його життя пройшло в бідності й недостатку, в важкій боротьбі за прокормлення, за науку (Іван Франко, I, 1955, 292); [Денис:] А через що я п’ю, як не через недостатки? (Марко Кропивницький, II, 1958, 429).
НЕДОСТАТКИ
Тлумачення слова