НЕДОСКОНАЛИЙ

НЕДОСКОНА́ЛИЙ, а, е. Який має недоліки, не є довершеним, не досяг досконалості. Він пошепки лепетав уривки давно забутих дитячих молитов, впереміж з власними недосконалими віршами (Олександр Довженко, I, 1958, 498);
//  Те саме, що відсталий 3. Майже до середини XIX століття в усіх країнах світу вапно виробляли найбільш недосконалим способом випалювання — в ямах, вогнищах, купах (Тайми, ванна, 1957, 34);
//  Який не розвинувся повністю (про органи людини, тварини і т. ін.); недорозвинений. Очі комах є недосконалим органом відчуттів, вони бачать тільки на короткій відстані (Захист рослин.., 1952, 33).