НЕДОРОЗУМ

НЕДОРО́ЗУМ, у, чол. Відсутність, брак розуму, розсудливості; дурість;
//  Нездатність глибоко і ґрунтовно мислити, вірно розуміти що-небудь.
 З (із) недорозуму — через нерозсудливість, через брак розуму.